застигати


застигати
I -а́ю, -а́єш, недок., засти́гнути і засти́гти, -гну, -гнеш; мин. ч. засти́г, -ла, -ло і рідко засти́гнув, -нула, -нуло; док.
1) тільки 3 ос. Твердіти або згущуватися під час охолодження. || Замерзаючи, утворювати шар льоду (про воду). || безос.
2) Ставати холодним; холонути. || Мерзнути. || Замерзаючи, умирати від холоду. || Клякнути, дубіти.
3) перен. Переставати рухатися, ворушитися, коливатися і т. ін. || Залишатися певний час незмінним (про усмішку, вираз обличчя, очей і т. ін.). || Зупинятися, затримуватися на якийсь час на кому-, чому-небудь (про очі).
4) перен. Зупинятися в своєму розвиткові.

II -а́є, недок., засти́гти, -гне; мин. ч. засти́гло; док., перех., рідко.
Те саме, що заставати 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "застигати" в других словарях:

  • застигати — 1 дієслово недоконаного виду твердіти; холонути; зупинятися застигати 2 дієслово недоконаного виду заставати; захоплювати зненацька рідко …   Орфографічний словник української мови

  • застигливий — а, е. Який здатний застигати (див. застигати I 1,2)) …   Український тлумачний словник

  • застигти — I див. застигати I. II див. застигати II …   Український тлумачний словник

  • дубіти — і/ю, і/єш, недок. Втрачати чутливість, гнучкість, рухливість від холоду (про людину, частини її тіла). || Ставати твердим, густим, жорстким. || перен. Втрачати здатність рухатися, застигати в якому небудь положенні від страху, захоплення,… …   Український тлумачний словник

  • завмирати — а/ю, а/єш, недок., завме/рти, мру/, мре/ш, док. 1) Застигати на місці, припиняти будь які рухи (про живі істоти). || Мліти, ціпеніти від сильних переживань, певних відчуттів. || Втрачати свідомість, непритомніти; зомлівати. || Стискуючись, ніби… …   Український тлумачний словник

  • заклякати — а/ю, а/єш, недок., закля/кнути і закля/кти, кну, кнеш; мин. ч. закля/к, ла, ло і закля/кнув, нула, нуло; док. 1) Втрачати чутливість, рухливість, гнучкість від холоду або незручного положення (про людину, частини її тіла). || Охолоджуючись,… …   Український тлумачний словник

  • застигання — я, с. Дія за знач. застигати I …   Український тлумачний словник

  • застигаючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до застигати …   Український тлумачний словник

  • застигнути — див. застигати I …   Український тлумачний словник

  • костеніти — і/ю, і/єш, недок. 1) тільки 3 ос. Перетворюватися на кістку (про хрящі, рогові відростки тощо). 2) Утрачати гнучкість, чутливість від холоду; клякнути, коцюбнути. 3) перен. Зупинятися в своєму розвиткові, застигати в певних формах …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.